RENEXPO Восточная Европа / Альтернативная энергетика.Перспективи розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні (інвестиції, технології, наука)

Кудря С.О., Пепелов О.В. Інститут відновлюваної енергетики НАН України

Останні десятиліття питання розвитку відновлюваної енергетики в світі та в Україні є надзвичайно актуальним в зв’язку із дефіцитністю і обмеженістю запасів викопних енергоресурсів та погіршенням стану навколишнього середовища.
За оцінками експертів розвіданих запасів викопного палива в світі залишилось:

• нафти та газу — на 40-50 років;
• вугілля — близько на 400 років.

Тенденція зростання цін на природний газ показує, наскільки безперспективним для енергетичної незалежності України є постачання його із Росії. З огляду на існуючий потенціал альтернативних енергетичних ресурсів, найбільш прийнятними джерелами енергії є відновлювані енергоресурси.

Відновлювані джерела енергії — це енергоресурси, які є практично на всій території України. До основних складових відновлюваної енергетики України відносяться вітроенергетика, сонячна енергетика, гідроенергетика, біоенергетика, геотермальна енергетика та енергетика довкілля.

Рівень технічно-досяжного річного сумарного енергетичного потенціалу основних видів відновлюваних джерел енергії в Україні на даний час є еквівалентним 87 млн. тон у.п. або 76 млрд. м3 природного газу, що становить біля 40% річних енергетичних потреб України.

Європейським співтовариством на 2020 рік заплановано збільшення частки відновлюваних джерел енергії в первинному споживанні енергії до 20%, біопалива — до 10%. Директива 2001/77/ЄС щодо сприяння використання енергії відновлюваних джерел на ринку електроенергії передбачає збільшення в 2010 році їх частки в виробництві електроенергії до 22% для 15 країн співдружності.

Згідно вимог ЄС, частка відновлюваних джерел енергії у національному енерговиробництві країн, що прагнуть до вступу в співтовариство, повинна становити не менше 6%, або з врахуванням великої гідроенергетики — не менше 12%.

З метою досягнення прогресу в освоєнні енергії відновлюваних джерел в науково-технічні дослідження з ВДЕ в провідних країнах світу вкладаються значні кошти, у тому числі бюджетні. Так, Німеччина вкладає в розробку нових

технологій з використанням НВДЕ щорічно в середньому 90 млн. $, США — 230 млн. $, Японія — 120 млн. $. Для прискореного розвитку енергетики з ВДЕ прогнозуються великі інвестиції у цю галузь. Зокрема, тільки в світову вітроенергетику до 2020року планується вкласти 700 млрд. евро.

Широкомасштабне освоєння енергії відновлюваних джерел дозволить створити нову екологічно безпечну галузь енергетики, що сприятиме підвищенню рівня диверсифікації енергоресурсів та зміцненню енергетичної і екологічної безпеки держави.

Одним з ефективних шагів з розвитку відновлюваної в україні стало прийняття Верховною радою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії (1 квітня 2009 року N 1220Л/І)», згідно якого в Україні було введено «зелений» тариф на електроенергію, вироблену з використанням ВДЕ. (див табл.)

На сьогодні найбільш динамічний розвиток показує світова вітроенергетика. Стрімке нарощування потужностей спостерігається у всьому світі. У 2008 році вітроенергетика знов продемонструвала найбільш динамічний розвиток серед усіх видів енергетичних ресурсів. Починаючи з 2005 року, встановлена потужність світової вітроенергетики збільшилася більш ніж в два рази, і досягла на кінець 2008 років 121188,00 МВт в порівнянні з 59024 МВт у 2005 році.

Україна за рівнем освоєння енергії вітру знаходиться на 21 місці серед країн Європи та на 33 місці серед країн світу. Встановлена потужність ВЕС на кінець 2008 року складає 90 МВт.

висновки

1. Повномасштабне використання технічно-досяжного енергетичного потенціалу
відновлюваних джерел України може забезпечити до 50% загального
енергоспоживання країни.

2. Розвиток відновлюваної енергетики забезпечить:

• підвищення рівня енергетичної безпеки України шляхом диверсифікації і
деполітизації постачання енергоресурсів;

• зменшення навантаження на довкілля;

• виведення виробництва енергії з відновлюваних джерел на рівень,
необхідний для вступу до Євросоюзу;

• прискорення оновлення основних фондів енергетики.

3. Для реалізації прискореного розвитку відновлюваної енергетики в Україні
необхідно забезпечити державну підтримку даної галузі шляхом:

• розробки і затвердження доповнення до «Енергетичної стратегії України
на період до 2030 року» в частині розвитку відновлюваної енергетики;

• розробки і затвердження регіональних програм розвитку відновлюваної
енергетики;

• створення ефективної бази фундаментальних і прикладних наукових
досліджень та створення проектно-конструкторської бази для розробки і
впровадження нової техніки та технологій відновлюваної енергетики;

• удосконалення законодавчо-правової та нормативно-технічної бази
відновлюваної енергетики.